Блоґ PWR

PWR: Життя, веб, робота, відпочинок, хоббі

Aнекдот про фотографів

Неділя, 28 листопада 2010 г.
Теґи: | |
]]>
]]>

Зустрілися два фотографи.

Один каже:

- Я тепер стоматолог!

- Як?

- Я собі вчора бормашину купив!


Зустрічаються два фотографи.

Один іншому говорить:

- Я тепер хірург!

- Чому?

- Скальпель купив!

Коротка історія про гарні речі

Неділя, 21 листопада 2010 г.
Категорія: Фото
Теґи: | |
]]>
]]>

Один фотограф, будучи запрошеним на вечірку прихопив кілька своїх знімків, щоб при нагоді показати їх гостям. Господиня, побачивши знімки вигукнула:

- Які чудові фотографії! У Вас, мабуть, дуже дорогий фотоапарат!

Фотограф на це нічого їй не відповів, але прощаючись в кінці вечора сказав:

- Спасибі, вечеря була просто чудова! У Вас, напевно, дуже добрі кастрюлі!

Про роботу

Неділя, 21 листопада 2010 г.
Категорія: Цитати
Теґи:
]]>
]]>

Ось кілька ознак, за якими можна визначити нелюбимі справи або нелюбиму роботу:

  • Нелюбима робота це коли - головний принцип початку роботи - слово «ТРЕБА»;
  • Нелюбима робота це коли - жахає перспектива переробляти роботу;
  • Нелюбима робота це коли - потрібно довго настроюватись перед роботою;
  • Нелюбима робота це коли - в процесі роботи очікується швидке закінчення часу роботи;
  • Нелюбима робота це коли - виникає відчуття полегшення, якщо виникають причини, щоб відкласти роботу.

Отож – швиденько вибираємо улюблену роботу, ознаки якої є зворотніми до вищеописаних!! :)

Цікавi думки про дітей

Неділя, 21 листопада 2010 г.
Категорія: Цікаве -> Cім'я
Теґи: |
]]>
]]>

Ваші діти - це не ваші діти.

Вони є синами та дочками туги життя по самому собі!

Вони прийшли через вас, але не від вас.

І хоча вони з вами - вони належать не вам.

 

Ви можете подарувати їм вашу любов, але не ваші думки, бо думки у них – власні.

Ви можете дати притулок їхнім тілам, але не їх душам,

Бо їхні душі живуть у будинку завтрішнього дня,

який вам не відвідати навіть у ваших мріях.

Ви можете намагатися бути схожими на них,

Але не прагніть зробити їх схожими на себе.

Тому що життя не йде назад і не чекає на день вчорашній.

 

Ви – це тільки луки, з яких надіслані вперед живі стріли, яких ви кличете дітьми.

Лучник бачить свою мету на шляху до нескінченного,

І це Він згинає вас своєю силою,

Щоб його стріли могли летіти далеко і швидко.

Нехай це згинання в руках Лучника буде для вас на радість.

Адже як Він любить стрілу, що летить,

Так він любить і стабільний лук, яким є ви.

 

Перекладено з англійської: мною. 

Автор тексту: Kahlil Gibran (з англійським варіантом можна ознайомитись на Блозі Пауло Коельйо)

Блоґ PWR

Четвер, 21 січня 2010 г.
]]>
]]>

Вирішив створити свій блог українською.